Нарешті я знову забрів в ці джунглі. З новим роком всіх, кого не бачив, не бачу, бо не можу.
Ненавиджу, коли люди філософствують, бо їх важко слухати довго. Але оскільки це одна з можливостей попиздіти в трубу, так би мовити розгорнути мислю, коли ніхто тебе на хуй в очі не пошле, я трохи попизжю.
Наливаю чарку, і п'ю до всіх моїх друзів, будьте здорові, нехай вам ведеться в цьому році!
Хоча, що таке новий рік?
Чим він, бля, відрізняється від попереднього, чи від наступного, крім певної комбінації цифр? Люди галасують, кричать, веселяться, бухають як коні, фейерверки, пітарди, порожні прилавки алкогольних відділів в магазинах, і все через якусь наступну цифру. Фігня якась.
У більшості населення нашої країни - новий рік - найулюбленіше свято.
В чому прикол? Це якийсь колективний потяг до математичної метафізики? Апупєй апупіозу абстрактності нашої свідомості, яка хапається за найабсурдніші приводи для викиду накопиченої енергії?
Або - загадати бажання на новий рік з останнім ударом годинника - як новий рік зустрінеш, так його і проведеш! Та ну його на хуй, це якщо я так провів старий рік, що з останнім ударом годинника обблював святкоий стіл, а чероез десять хвилин вже спав в салаті олів'є, то так мені і жити до наступної циферки в календарі?
Наливаю чарку, і п'ю до всіх моїх друзів, я вас люблю, хоч і не бачу!
Нещодавно мене спитали скільки мені років, я довго думав перед тим як відповісти. П'ю за це! Хоча я і поважаю математику, але вона придатна тільки для того щоби рахувати бабло. Яка різниця скільки нам років, який зараз рік - дві тисяи восьмий чи три тисячі сорок шостий - все це зайві дрібниці, нюанси, бля.
П'ю до всіх моїх друзів, будьте здорові!

Буду завтра у Львові. Всім привіт, до зустрічі!

  “ Приїхав козак на коні, та став по-під хату, та галасує - віддайте мені молоду молодицю, дівку красну ягодицю та й за велику копицю. А батько з хати отвічає – а віддам тобі молоду молодицю, якшо скажеш та й покажеш, що хуй твій більший ніж в твого коня. І забирай молоду молодицю красну ягодицю і оставляй собі свою велику копицю. Сплюнув козак коню під копито, та й поїхав щастя-волі шукать. Приїхав другий козак, та став попід хату, та викликає – віддайте мені молоду молодицю, дівку красну ягодицю, та за  велику копицю, буду її любить та шанувать. А батько з хати отвічє – а віддам тобі молоду молодицю, якшо скажеш та покажеш, що хуй твій більший ніж в твого коня, та й забирай молоду молодицю та свою велику копицю, і роби з нею шо хош. Плюнув козак коню під копито, та поїхав щастя-волі шукать. Приїхав третій козак, та й не козак а так, гультяй-сіромаха, та промовля – віддайте мені молоду молодицю, дівку велику сідницю, та просто так, за красивії глазки.  А батько вийшов з хати, глянув на гультяя-сіромаху та отвіча  - а віддам тобі молоду молодицю велику і красну сідницю, та просто так, та за бестижі твої глазки, якшо скажеш та й покажеш, що хуй твій більший ніж в твого коня. А гультяй-сіромаха кинув шапку на землю, аж вітер гуде,  оселедець закрутив, аж сонце задивилося, та промовля – а віддаш – а віддам – ну то диви. Та й забрав молоду молодицю велику та красну сідницю, бо була в нього кобила а не кінь”

Йован, евріка, я знайшов олівчик! Дай я тебе поцілую! Доброї ночі у вашій хаті, тільки оце хтось би мені пояснив популярно, шо я і де я. Вот в чом вопрос!